Перші ознаки майбутньої схильності до нанесення собі фізичної шкоди, в тому числі до суїциду і самоушкодження (також відомому як “селфхарм”) можна виявити приблизно за 10 років до того, як це явище починає проявлятися, стверджують дослідники з Кембриджського університету.

Вчені вважають, що їх висновки дозволяють ідентифікувати подібні проблеми дітей на самому ранньому етапі.

«Наша нинішня система допомоги підліткам зі своїми завданнями не справляється. Ми зазвичай чекаємо, поки проблеми дадуть про себе знати, і тільки тоді втручаємося і намагаємося щось зробити, – каже один з експертів, доктор Дункан ЕСЛ. – Потрібно переходити до превентивної, про-активної моделі».

За допомогою штучного інтелекту вчені проаналізували дані 11 тисяч британців, що народилися на початку нинішнього тисячоліття.

До 14 років кожен шостий з них зробив спробу здійснити самоушкодження.

Результати дослідження опубліковані в журналі Американської академії дитячої та підліткової психіатрії (Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry).

Серед дітей, поведінку яких вивчали експерти, було виявлено дві групи.

Члени першої з них мали за плечима довгу історію психологічних проблем. До неї ставилися діти, у яких були відзначені явні фактори ризику: труднощі з контролем емоцій, цькування або наявність ментальних проблем у батьків.

Виявилося, що навіть емоційна нестійкість в п’ять років збільшує небезпеку самоушкодження в підлітковому віці на 30-50 відсотків.

«Друга, набагато більш численна група здивувала нас, тому що у тих, хто в неї увійшов, не було рис, що пов’язують з селфхармом», – говорить експерт Стефані У. За її словами, в ній негативними факторами були висока схильність до ризику і відсутність підтримки друзів.

В обох групах тривожними сигналами, які можуть свідчити про схильність до самоушкодження в майбутньому, є поганий сон і занижена самооцінка.

За словами вчених, отримані ними дані показують, що є можливість завчасно втрутитися і зменшити майбутню небезпеку. Допомогти можуть, зокрема, програми підвищення самооцінки, боротьба з цькуванням в школах і рекомендації щодо поліпшення сну.

Дослідження було проведено в рамках великого проекту по виявленню причин психічних розладів і пошуку методів боротьби з ними.
«Наш підхід дозволяє вивчити, як різні несприятливі чинники впливають на розвиток психіки у різних груп дітей і як вони позначаються в підлітковому віці», – говорить Стефані У.

«Ми вітаємо будь-яке нове дослідження в цій області, особливо якщо воно обернеться допомогою дітям на ранній стадії», – відзначає Том Маддерс з британської благодійної організації YoungMinds, що займається психічним здоров’ям дітей і молоді.

«Хоча тепер психічному благополуччю приділяється більше уваги, ніж раніше, багато молодих людей не звертаються за допомогою, поки не дійдуть до крайньої точки. І навіть тим, хто намагається таку допомогу отримати, зробити це досить складно», – підсумовує він.