СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1155-р
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 2022 р. № 1155-р
СТРАТЕГІЯ
комунікації з питань європейської інтеграції України
на період до 2026 року
Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії і нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері
З метою проведення інформаційно-комунікаційної роботи на підтримку європейського курсу держави підготовлено Стратегію комунікації з питань європейської інтеграції України на період до
2026 року.
Аналіз стану і проблем комунікації у сфері європейської інтеграції ґрунтується на результатах виконання Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на період 2018—2021 років.
За період дії згаданої Стратегії комунікації було сформовано урядову комунікаційну інфраструктуру щодо європейської інтеграції. Зокрема, за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу було створено такі нові комунікаційні платформи: “Пульс Угоди” — урядова онлайн-система моніторингу реалізації операційного плану із виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію); “Євроінтеграційний портал” — офіційний веб-сайт, присвячений європейській інтеграції України; “Євроінтеграційний дайджест” — добірка основних новин за тиждень про європейську інтеграцію України тощо. Зазначені інформаційні ресурси мають достатню динаміку новинного наповнення та різноманітність форматів євроінтеграційного контенту.
Крім цього, відповідні розділи про європейську інтеграцію України наявні на Урядовому порталі, офіційних веб-сайтах центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади — виконавців Угоди про асоціацію, а також на онлайн-ресурсах більшості обласних держадміністрацій.
Водночас у співпраці та за фінансової підтримки відповідних проектів міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу було проведено кілька комунікаційних кампаній, зокрема “Сила можливостей” та “EUКраїна”, які охоплювали широкі верстви населення та задіяли національні канали комунікацій: телебачення, радіо, зовнішню рекламу, онлайн-медіа та внутрішню рекламу.
Незважаючи на розгалужену структуру каналів комунікації, на сьогодні відсутній єдиний стандарт присутності інформації з європейської інтеграції в системі органів державної влади. Розміщена на офіційних ресурсах інформація не має єдиної структури, візуального стилю, єдиних вимог до якості контенту та її промоції серед громадян. Інформація спрямована переважно на вузьку аудиторію, а саме — державних службовців, експертів та журналістів, професійна діяльність яких вимагає відстеження останніх євроінтеграційних новин. Це пояснюється відсутністю достатнього фінансування національних комунікаційних кампаній, які здійснюються комунікаційними підрозділами органів державної влади та браком фахівців із комунікацій.
Крім державних комунікаційних ресурсів, український інформаційний простір про європейську інтеграцію формують також політики, в тому числі народні депутати України, інституції Європейського Союзу в Україні, дослідницькі і аналітичні центри, громадські об’єднання, засоби масової інформації тощо. Існує кілька форматів спілкування із зазначеними сторонами, зокрема щорічна конференція з презентації звіту про виконання Угоди про асоціацію, розсилка Євроінтеграційного дайджесту, регулярні зустрічі з представниками громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету Платформи громадянського суспільства, з іншої.
У результаті аналізу стану і проблем комунікації у сфері європейської інтеграції визначено такі системні проблеми діяльності органів державної влади в частині комунікації європейської інтеграції, які не дають змоги підвищувати ефективність їх зусиль:
відсутність середньострокового та довгострокового планування комунікаційних цілей і відповідних заходів для їх досягнення, скоординованих між центральними та місцевими органами виконавчої влади;
відсутність єдиного центру управління/координації всім циклом державних комунікацій у сфері європейської інтеграції (включно із комунікаційними ризиками) з необхідними повноваженнями, розподілом функцій і процедурами взаємодії для досягнення спільного результату всіма залученими органами;
домінування орієнтованості державних органів на тактичне виконання заходів, а не на системну комунікацію досягнення результату. Центральні органи виконавчої влади орієнтовані на процес виконання Угоди про асоціацію, при цьому відсутнє фінансування регулярного медіамоніторингу та досліджень результатів комунікацій, що безпосередньо впливає на якість планування та здійснення заходів;
складна система звітності з виконання заходів і наявність бюрократичних перепон у внутрішніх процесах;
недостатній рівень обізнаності у сфері європейської інтеграції серед державних службовців, залучених до комунікації відповідної теми;
недостатня кількість комунікаційних кампаній для громадян як на національному, так і на місцевому рівні;
дезінформаційні кампанії спрямовані проти вступу України до Європейського Союзу та дискредитацію європейських цінностей;
недостатній рівень медіаграмотності громадян, що дав би змогу правильно оцінювати дезінформацію про європейську інтеграцію.
Незважаючи на стабільну підтримку євроінтеграційного курсу України (на рівні 54 відсотків у період з 2014 до 2021 року та 92 відсотків у 2022 році), є певні тенденції, які можуть перешкоджати збереженню існуючого рівня.
Однак на сприйняття європейської інтеграції впливає не лише інформаційне поле, яке формується українськими засобами масової інформації та заінтересованими сторонами, але і інформаційні повідомлення російської пропаганди. Значний вплив має агресивна інформаційна політика Російської Федерації, що реалізовується через різних агентів впливу в Україні.
На сприйняття, розуміння та очікування від європейської інтеграції впливають також досягнення самого Європейського Союзу, події в ньому, заяви та повідомлення представників міжнародної спільноти: самого Європейського Союзу та держав — членів Європейського Союзу, посольств та проектів Європейського Союзу в Україні та інших суб’єктів; їх комунікаційна діяльність.
Ключовим фактором формування думки українців про Європейський Союз є очікування різкого підвищення їх добробуту та матеріальних переваг у короткостроковій перспективі. У цьому аспекті є подвійний розрив у сприйнятті бажаного та об’єктивними процесами: з одного боку, поточне виконання Україною Угоди про асоціацію є скоріше підвалинами поступової економічної інтеграції України в європейський простір, що дає повільне, але стабільне підвищення рівня добробуту в середньо- і довгостроковій перспективі; з іншого боку, є розрив у розумінні, що європейський рівень добробуту неможливий без зміни ціннісної основи і моделей поведінки у суспільстві з пострадянської на європейську.
Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем
Інтеграція України в європейський політичний, економічний та культурний простір є цивілізаційним вибором українського суспільства.
Підписана у 2014 році Угода про асоціацію відкрила новий етап у співпраці України та Європейського Союзу. Угода про асоціацію спрямована на поступове зближення України та Європейського Союзу, формування політичного діалогу, запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод. Прагнення України до членства в Європейському Союзі закріплено і на законодавчому рівні. У 2019 році Верховна Рада України внесла зміни до Конституції України, закріпивши нову стратегічну мету України — набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Також відповідна стратегічна мета знайшла своє відображення у Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, затвердженої Указом Президента України від
26 серпня 2021 р. № 448.
Водночас повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 р., докорінним чином прискорила курс держави на вступ до Європейського Союзу.
Президент України підписав 28 лютого 2022 р. офіційну заявку на вступ України до Європейського Союзу. У відповідь на звернення Ради Європейського Союзу Європейська Комісія розпочала підготовку оцінки стану реформ для отримання Україною статусу держави — кандидата на членство в Європейському Союзі.
Також лідери 27 держав — членів Європейського Союзу ухвалили
23 червня 2022 р. рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в Європейському Союзі і відповідно матиме вплив на комунікаційну складову.
Отже, рішення Європейського Союзу, стабільно висока підтримка українським суспільством інтеграції до Європейського Союзу та закріплені на законодавчому рівні зовнішньополітичні цілі держави остаточно утвердили незворотність євроінтеграційного курсу України.
Масштабність цього процесу та його історичний вплив на життя кожного громадянина робить необхідним проведення системної роз’яснювальної та комунікаційної роботи як всередині України, так і у державах — членах Європейського Союзу.
Євроінтеграційні процеси, маючи комплексний та багаторівневий характер, здійснюються в умовах постійних гібридних, інформаційних атак з боку Російської Федерації, а також активної внутрішньополітичної боротьби як в Україні, так і всередині Європейського Союзу.
Незважаючи на високий рівень підтримки вступу України до Європейського Союзу як громадянами України, так і громадянами Європейського Союзу, євроінтеграційні процеси, їх зміст, можливості та наслідки часто залишаються недостатньо зрозумілими широкому загалу як в Україні, так і в Європейському Союзі.
За таких умов критично важливим є збереження існуючого рівня підтримки курсу щодо вступу до Європейського Союзу громадянами України і громадянами держав — членів Європейського Союзу, а також його поступове нарощування шляхом достовірного і зрозумілого пояснення реальних обсягів, суті, перебігу, розподілу відповідальності, результатів імплементації Угоди про асоціацію; залучення громадян до використання можливостей, відкритих для українців завдяки європейській інтеграції. Реалізація зазначених кроків передбачає скоординовану та системну комунікацію держави з громадянами як на міжнародному і загальнонаціональному рівні, так і на рівні місцевого самоврядування.
Цільові аудиторії
Цільові групи поділяються на зовнішні та внутрішні аудиторії. Зовнішні аудиторії включають громадян України, які живуть та працюють у державах — членах Європейського Союзу, представників діаспори, а також громадян держав — членів Європейського Союзу. Внутрішні аудиторії включають громадян, які проживають на території України.
Заінтересованими сторонами є:
ті, хто ухвалює рішення, пов’язані з європейською інтеграцією як всередині України (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України), так в інституціях Європейського Союзу;
ті, хто відповідно до повноважень бере участь у формуванні та/або реалізації політики у сфері європейської інтеграції: державні органи, дипломатичні представництва, органи місцевого самоврядування;
ті, хто впливають на думку громадян та залучених сторін: науковці, аналітики, експерти, громадські об’єднання, представники засобів масової інформації, лідери думок.
Під час планування комунікаційних заходів необхідно враховувати соціально-демографічні характеристики, географію аудиторій, їх соціальні звички та показники споживання засобів масової інформації, але головним фактором є рівень розуміння та ставлення до європейської інтеграції та європейських цінностей, а також готовності діяти.
Стратегічні цілі та показники їх досягнення
Головна мета Стратегії полягає в утвердженні в українському і європейському суспільстві свідомої підтримки набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний і політичний простір та здійснення внутрішніх реформ і перетворень, спрямованих до вільного, справедливого, демократичного, успішного суспільства, що спирається на європейські цінності: гідність, рівність, права людини, верховенство права, свободу та демократію.
Для досягнення головної мети Стратегії передбачається виконання таких цілей.
Стратегічна ціль 1. Громадяни України свідомо підтримують реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та розуміють процес реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції, його вплив на життя кожного громадянина.
Стратегічна ціль 2. Громадяни України розуміють ключові етапи інтеграції України до Європейського Союзу, а саме імплементацію положень Угоди про асоціацію, секторальну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом та інших інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом, а також інших договорів між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз як складової внутрішнього реформування України.
Стратегічна ціль 3. Зовнішні аудиторії (громадяни України, які живуть та працюють у державах — членах Європейського Союзу, представники діаспори, громадяни держав — членів Європейського Союзу) розуміють і підтримують стратегічний курс держави щодо набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та здійснення внутрішніх реформ.
Стратегічна ціль 4. Державні органи, установи та організації ефективно співпрацюють та координують зусилля щодо комунікації європейської інтеграції України.
Для вимірювання прогресу у реалізації Стратегії використовуються показники досягнення цілі (рівня впливу), що вимірюють досягнення головної мети, тобто рівень підтримки та ставлення до прогресу європейської інтеграції України як всередині Україні, так і в державах — членах Європейського Союзу, а саме:
відсоток громадян України, які підтримують членство України в Європейському Союзі;
відсоток громадян України, які не визначилися щодо членства України в Європейському Союзі;
відсоток громадян Європейського Союзу, які підтримують членство України в Європейському Союзі;
відсоток громадян України, які не підтримують вступ до Європейського Союзу або не визначились, охоплених проведеними державними комунікаційними кампаніями.
Завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей,
етапи їх виконання, очікувані результати
Для досягнення Стратегічної цілі 1 необхідним є виконання таких завдань:
підтримка та подальший розвиток позитивного сприйняття українським суспільством стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі;
підвищення рівня розуміння українським суспільством процесу реалізації державної політики та основних реформ у сфері європейської інтеграції.
Для досягнення Стратегічної цілі 2 необхідним є виконання таких завдань:
забезпечення ефективної комунікації державними органами, установами та організаціями із представниками засобів масової інформації, бізнесу, громадських об’єднань, юридичних осіб, що провадять діяльність у сферах освіти та науки, культури чи молодіжної політики щодо імплементації положень Угоди про асоціацію та інших договорів між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз, інтеграцію України у внутрішній ринок Європейського Союзу;
роз’яснення представникам бізнесу та громадським об’єднанням про переваги та можливості європейської інтеграції в рамках імплементації Угоди про асоціацію та інших договорів між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз;
забезпечення ефективної комунікації юридичних осіб, що провадять діяльність у сферах освіти та науки, культури чи молодіжної політики щодо висвітлення теми європейської інтеграції та синхронізації гуманітарної політики країни з євроінтеграційними цілями держави;
забезпечення ефективної комунікації представниками державних органів, установ та організацій щодо інформування громадськості в рамках секторального співробітництва між Україною та Європейським Союзом;
забезпечення ефективної комунікації між державними органами, установами та організаціями щодо протидії дезінформації, спрямованої на дискредитацію відносин України з Європейським Союзом.
Для досягнення Стратегічної цілі 3 необхідним є виконання таких завдань:
посилення взаємодії з державами — членами Європейського Союзу щодо публічної та практичної підтримки євроінтеграційного курсу України;
підвищення рівня обізнаності громадян держав — членів Європейського Союзу щодо стратегічного курсу європейської інтеграції України, відповідних реформ та заходів із зазначених питань.
Для досягнення Стратегічної цілі 4 необхідним є виконання таких завдань:
забезпечення розуміння стратегічного курсу європейської інтеграції посадовими особами державних органів, установ та організацій;
здійснення посадовими особами державних органів, установ та організацій систематичної та системної інформаційної взаємодії (комунікації) щодо мети, змісту, результатів, практичної цінності реформ і заходів у рамках реалізації стратегічного курсу європейської інтеграції.
Водночас комунікація з питань європейської інтеграції повинна відображати принципи та пріоритети, визначені в основних правових та політичних документах країни. Основними документами, що визначають шлях України до Європейського Союзу та пріоритети європейської інтеграції, є Конституція України, Угода про асоціацію, план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106 “Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами — членами, з іншої сторони” (Офіційний вісник України,
2018 р., № 24, ст. 852), Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 471 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 50, ст. 1571), та річні плани пріоритетних дій Уряду, а також зобов’язання та рішення, погоджені двосторонніми органами асоціації Україна — Європейський Союз, інші договори між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз.
Реалізація Стратегії повинна сприяти поширенню інформації про (очікувані) переваги від реформ у галузях, що передбачені Угодою про асоціацію та іншими договорами між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз, а також від реалізації інших важливих домовленостей та зобов’язань у сфері європейської інтеграції, узгоджених між Україною та Європейським Союзом на двосторонній основі. Зазначені реформи та зобов’язання охоплюють такі сфери, але не обмежуються ними:
політична, включно із співробітництвом у сфері зовнішньої політики та безпекової політики, реформою державного управління, децентралізацією, реформами у сфері верховенства права, правами людини тощо;
економічна, що означає відповідність економічних критеріїв вступу до Європейського Союзу, долученням України до реалізації Європейського зеленого курсу, а також секторальній інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу;
інші важливі реформи та зобов’язання.
Стратегія реалізовується шляхом впровадження операційного плану, який розробляє МКІП та затверджує Кабінет Міністрів України.
Для виконання відповідних завдань та досягнення цілей Стратегії передбачається проведення досліджень громадської думки щодо підтримки набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, розуміння реалізації євроінтеграційного курсу держави, розуміння власної відповідальності за процеси європейської інтеграції.
Реалізація Стратегії передбачає проведення комунікаційних заходів, які не обмежуються у використанні таких інструментів комунікацій:
публікація урядових документів, що стосуються процесу європейської інтеграції, імплементації положень Угоди про асоціацію та інших договорів між Україною та Європейським Союзом, які визначатимуть шлях України до вступу в Європейський Союз;
залучення інформаційних ресурсів всіх державних органів, установ та організацій, які беруть участь у процесі європейської інтеграції;
розвиток та уніфікація урядових інтернет-ресурсів (офіційні
веб-сайти, соціальні мережі), що стосуються проблематики європейської інтеграції;
проведення регулярних брифінгів для представників засобів масової інформації та громадських об’єднань з представниками державних органів, установ та організацій щодо реалізації європейської інтеграції України;
проведення публічних заходів, зокрема конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів тощо;
підтримка комунікаційних платформ щодо співпраці державних органів, установ та організацій із представниками бізнесу, громадських об’єднань, юридичних осіб, що провадять діяльність у сферах освіти та науки, культури та інших галузях;
співпраця з представниками бізнесу, громадських об’єднань, юридичних осіб, що провадять діяльність у сферах освіти та науки, культури та інших галузях щодо створення та поширення промоційних інформаційних продуктів, зокрема аудіовізуальної продукції, інфографік, відеографік щодо європейської інтеграції України;
забезпечення проактивного підходу до поширення інформації та використання інформаційних приводів для привертання уваги місцевих та регіональних засобів масової інформації до теми європейської інтеграції, включаючи співпрацю з органами місцевого самоврядування;
втілення якісних системних комунікаційних кампаній, які не обмежуються використанням таких інструментів комунікації:
реалізація національних комунікаційних кампаній в засобах масової інформації: телебачення, радіо, онлайн-канали, за допомогою зовнішньої та внутрішньої реклами;
реалізація комплексних комунікаційних проектів з міжнародними партнерами та засобами масової інформації.
Протягом усього періоду проведення зазначених комунікаційних заходів здійснюватиметься моніторинг.
Планування та реалізація комунікаційних кампаній та комплексних проектів на інформаційних платформах державних органів на міжнародному, національному та місцевому рівні планується та реалізується таким шляхом:
визначення базових показників ефективності на базі існуючих даних медіамоніторингу, даних відкритих досліджень та проведення власного дослідження про рівень розуміння та підтримки вступу України до Європейського Союзу;
планування кампаній та проектів, підготовка їх реалізації в рамках існуючої Стратегії EUКраїна;
якісний розвиток наявних інформаційних платформ: модернізація порталу EU-UA;
введення єдиних стандартів представленості інформації про європейську інтеграцію органами державної влади на національному та місцевому рівні на офіційних веб-сайтах та сторінках в соціальних мережах, а також закордонними дипломатичними установами України;
розвиток системи координації комунікації з питань європейської інтеграції між ключовими органами державної влади, залученими до комунікації європейської інтеграції;
розвиток знань та навичок фахівців з комунікацій державних органів, залучених до комунікацій європейської інтеграції;
реалізація запланованих кампаній та проектів;
оцінка проміжних результатів кампаній;
аналіз результатів реалізації Стратегії;
планування Стратегії на наступний п’ятирічний період.
Очікуваним результатом реалізації Стратегії є утвердження в українському і європейському суспільстві свідомої підтримки набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний і політичний простір та здійснення внутрішніх реформ і перетворень, спрямованих до вільного, справедливого, демократичного, успішного суспільства, що спирається на європейські цінності: гідність, рівність, права людини, верховенство права, свободу та демократію.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних,
людських та інших ресурсів
Фінансування заходів щодо реалізації Стратегії здійснюється за рахунок та в межах коштів державного бюджету, затверджених на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел.
Обсяги видатків на виконання заходів Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету, конкретизації заходів за результатами їх виконання у попередні роки.
Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів
реалізації Стратегії та звітування
Контроль за реалізацією Стратегії покладається на Кабінет Міністрів України.
Безпосередня реалізація Стратегії, методологічна та інформаційна підтримка її виконання здійснюється МКІП за участю інших державних органів, установ та організацій, залучених до виконання заходів із реалізації реформ з питань європейської інтеграції.
Звіти про проведення моніторингу реалізації Стратегії щороку готуються МКІП. Звіт міститиме, серед іншого, інформацію про досягнення цілей Стратегії та виконання відповідних показників ефективності, а також про виконання завдань та заходів та витрати бюджету. Крім того, буде надано аналіз основних викликів та рекомендації щодо вдосконалення Стратегії та виконання операційного плану.
Щорічний звіт про проведення моніторингу реалізації Стратегії подається МКІП для обговорення Кабінетові Міністрів України, Урядовому комітету, що відповідає за європейську інтеграцію, або іншим урядовим органам, створеним для координації виконання Угоди про асоціацію, та публікується на Євроінтеграційному порталі та офіційному веб-сайті МКІП протягом I кварталу наступного року.
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України проводить аналіз результатів реалізації Стратегії, у разі потреби пропонує внесення необхідних змін до Стратегії та операційного плану, а також заходи щодо покращення реалізації Стратегії та досягнення її результатів.
Відповідальні органи, структура звітності та періодичність збору даних визначаються операційним планом.
_____________________
