Рекомендації вчителям щодо організації навчального процесу в умовах війни

Шановні вчителі в першу чергу хочу попросити вас дозволити собі викладати інакше ніж це було до війни. Більшість з нас ніколи не працювали в таких умовах, тому це нормально переживати, що ви не знаєте як проводити заняття чи що не можете їх проводити на тому ж рівні, що й раніше. Як було раніше зараз і не потрібно. Нині дещо знімаємо фокус уваги з академічних успіхів та переводимо увагу на підтримку та нормалізацію психічного стану учнів. Як ви можете долучитись до цього в рамках викладання свого предмету:

Демонструйте власний спокій та врівноваженість – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись іншій людині. Дзеркальні нейрони головного мозку нам в цьому в поміч
Якщо маєте змогу дайте учням висловитись та розповісти як у них справи чи настрій. Коли люди називають свої емоції в них змінюється активність у відділах головного мозку (знижується активність лімбічної системи та активується префронтальна кора), що знижує тривогу.
Будьте готові до того, що поведінка учнів та здатність засвоювати матеріал змінилась. Стрес, в якому беззаперечно перебувають всі жителі України, може впливати на увагу та пам’ять. Крім того, один з механізмів захисту психіки – це регресія. Тобто деякі діти можуть почати демонструвати поведінку, як властива меншим за віком учням. Поставтесь до цього терпимо та не докоряйте учням за це.
Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість та після цього спрямовуйте їх увагу на маленькі перемоги, сильні сторони, гарні новини. В кожному дні можна знайти щось позитивне, якщо це шукати. Допоможіть учням також побачити це.
Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, проте вінвона самостійно про це не розповідає детально – деталей запитувати не потрібно. Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших учнів слухачів. Якщо в учня є потреба поділитись, за можливості, краще запропонувати йому чи їй поспілкуватись після уроку індивідуально.

Наостанок, хочу нагадати Вам, про турботу про себе. Пам’ятайте для того, щоб надавати допомогу іншим необхідно відновлювати власний ресурс та задовольнити свої базові потреби. Подбайте для себе про безпечне місце, де ви зможете проводити уроки. Можливо гарне місце біля вікна варто змінити на приміщення з двома стінами. Обговоріть з рідними порядок дій у разі, якщо оголошено тривогу під час того, як ви проводите урок.

Плекаємо особисту стійкість та віримо в Україну!

(Овдієнко Анна Іванівна, психолог-тьютор в ліцеї Educator.)